Захист від мобінгу та дискримінації у сфері праці в Україні
Мобінг і дискримінація у трудових відносинах є прямим порушенням трудових прав людини. Законодавство України встановлює чіткі визначення, заборони, механізми захисту та відповідальність роботодавців і працівників. Нижче подано відповіді на ключові питання з урахуванням норм КЗпП України та Закону України «Про зайнятість населення» у чинній редакції.
1. Заборона дискримінації у сфері праці
Відповідно до ст. 2-1 КЗпП України, у сфері праці забороняється будь-яка дискримінація, зокрема порушення принципу рівності прав і можливостей працівників незалежно від:
раси або кольору шкіри;
статі, гендерної ідентичності або сексуальної орієнтації;
віку;
стану здоров’я, інвалідності або підозри на ВІЛ чи СНІД;
політичних, релігійних або інших переконань;
місця проживання чи мовних ознак.
Гарантії при прийнятті на роботу
Згідно зі ст. 22 КЗпП України, забороняється необґрунтована відмова у прийнятті на роботу. У разі звернення кандидата роботодавець зобов’язаний надати письмове пояснення причин відмови.
Вимоги до оголошень про вакансії
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про зайнятість населення», в оголошеннях про роботу забороняється:
пропонувати роботу лише жінкам або лише чоловікам, крім випадків, визначених законом;
встановлювати вікові обмеження;
висувати інші дискримінаційні вимоги, не пов’язані з професійними якостями.
Порушення цих вимог тягне за собою фінансову відповідальність роботодавця або рекламодавця.
2. Захист від мобінгу (цькування)
Мобінг визначається як систематичні тривалі умисні дії або бездіяльність роботодавця чи окремих працівників, спрямовані на приниження честі та гідності працівника або його ділової репутації. Таке визначення закріплено у ст. 2-2 КЗпП України.
Основні форми мобінгу
Мобінг може проявлятися у вигляді:
психологічного тиску, принижень або погроз;
створення ворожої або напруженої атмосфери;
ізоляції працівника від колективу;
економічного тиску, зокрема нерівної оплати праці рівної цінності;
необґрунтованого розподілу або зміни робочого навантаження.
Окремі конфлікти або управлінські рішення не вважаються мобінгом, якщо вони не мають системного характеру.
Обов’язки роботодавця
Відповідно до ст. 141 та ст. 158 КЗпП України, роботодавець зобов’язаний:
забезпечувати безпечні та гідні умови праці;
вживати заходів щодо запобігання мобінгу;
реагувати на скарги працівників;
проводити інформаційні та навчальні заходи для персоналу.
Невжиття таких заходів є порушенням трудового законодавства.
3. Право на розірвання трудового договору у разі мобінгу
Згідно зі ст. 38 та ст. 39 КЗпП України, працівник має право розірвати трудовий договір у визначений ним строк, якщо роботодавець вчиняв мобінг або не вживав заходів щодо його припинення.
Обов’язкова умова:
факт мобінгу має бути підтверджений судовим рішенням, яке набрало законної сили.
У такому випадку відповідно до ст. 44 КЗпП України працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше тримісячного середнього заробітку.
Звільнення винної особи
Роботодавець має право:
звільнити працівника, який вчинив мобінг, на підставі п. 12 ст. 40 КЗпП України;
звільнити керівника, який допустив мобінг або не вжив заходів для його припинення, згідно з п. 1-2 ст. 41 КЗпП України.
У всіх випадках підставою є судове рішення.
4. Відшкодування шкоди та судовий захист
Матеріальна шкода
Відповідно до ст. 173 КЗпП України, у разі ушкодження здоров’я внаслідок мобінгу, підтвердженого судом, працівнику відшкодовуються витрати на лікування.
Моральна шкода
Згідно зі ст. 237-1 КЗпП України, працівник має право на відшкодування моральної шкоди, якщо порушення його трудових прав призвело до моральних страждань або втрати нормальних життєвих зв’язків.
Звернення до наглядових органів
Відповідно до ст. 2-1, ст. 2-2 та ст. 5-1 КЗпП України, особи, які зазнали дискримінації або мобінгу, мають право звернутися:
до органів Держпраці;
безпосередньо до суду.
5. Документальне підтвердження та практика перевірок
Для оцінки дотримання вимог щодо запобігання мобінгу та дискримінації аналізуються:
колективний договір з положеннями про рівність та протидію мобінгу відповідно до ст. 13 КЗпП та ст. 21 Закону № 2937-IX;
правила внутрішнього трудового розпорядку з нормами етичної поведінки відповідно до ст. 142 КЗпП;
посадові інструкції без дискримінаційних обмежень;
накази про проведення навчань та інструктажів відповідно до ст. 158 КЗпП;
судові рішення, у разі наявності, як єдину правову підставу для компенсацій або звільнення винних осіб.
FAQ: мобінг та дискримінація у сфері праці в Україні
Що вважається мобінгом на робочому місці
Відповідно до статті 2-2 КЗпП України, мобінг це систематичні, тривалі та умисні дії або бездіяльність роботодавця чи окремих працівників, спрямовані на приниження честі, гідності або ділової репутації працівника.
Типові прояви мобінгу включають:
психологічний тиск, погрози, приниження, висміювання;
створення ворожої або напруженої атмосфери в колективі;
безпідставну ізоляцію працівника, виключення з нарад, погіршення умов праці;
економічний тиск, зокрема нерівну оплату праці рівної цінності, безпідставне позбавлення премій.
Ключова ознака мобінгу це систематичність та наявність умислу, що має бути доведено у встановленому законом порядку.
2. Які вимоги заборонено вказувати в оголошеннях про вакансії
Стаття 11 Закону України «Про зайнятість населення» забороняє будь-яку дискримінацію у сфері праці ще на етапі пошуку персоналу.
В оголошеннях про роботу заборонено:
зазначати вимоги щодо статі, крім випадків, прямо передбачених законом;
встановлювати вікові обмеження;
висувати вимоги щодо раси, кольору шкіри, етнічного походження;
вимагати певних політичних або релігійних переконань;
обмежувати кандидатів за місцем проживання або мовними ознаками.
За порушення цих вимог роботодавець або рекламодавець несе фінансову відповідальність у вигляді штрафу у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, що сплачується до відповідного фонду.
3. Як працівник може звільнитися у разі мобінгу
Частина третя статті 38 КЗпП України надає працівникові право розірвати трудовий договір у строк, визначений ним самостійно, якщо:
щодо нього вчинявся мобінг;
роботодавець не вживав заходів для припинення мобінгу;
факт мобінгу підтверджений судовим рішенням, яке набрало законної сили.
У такій ситуації працівникові виплачується вихідна допомога відповідно до статті 44 КЗпП України у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку.
Без судового рішення застосування цієї норми є юридично неможливим, що часто помилково ігнорується на практиці.
4. Яка відповідальність передбачена за вчинення мобінгу
Якщо факт мобінгу встановлено судом, роботодавець має право:
розірвати трудовий договір з працівником, який вчинив мобінг, на підставі пункту 12 частини першої статті 40 КЗпП України;
звільнити керівника підприємства або структурного підрозділу за пунктом 1-2 частини першої статті 41 КЗпП України, якщо він сам вчинив мобінг або не вжив заходів для його припинення.
Саме судове рішення є єдиною правовою підставою для застосування таких кадрових санкцій.
5. На які компенсації має право працівник
У разі доведення факту мобінгу або дискримінації працівник може претендувати на такі види відшкодування:
відшкодування витрат на лікування відповідно до частини другої статті 173 КЗпП України, якщо шкода здоров’ю підтверджена та перебуває у причинному зв’язку з мобінгом;
відшкодування моральної шкоди згідно зі статтею 237-1 КЗпП України, якщо порушення трудових прав призвело до моральних страждань або суттєвих змін у звичному способі життя.
Розмір компенсації визначається судом з урахуванням доказів та конкретних обставин справи.
Документи, які перевіряються при аудиті або захисті прав
Для ефективного захисту прав працівників та запобігання мобінгу роботодавець зобов’язаний мати належну внутрішню документацію:
Колективний договір з визначеними заходами щодо запобігання та протидії мобінгу;
Правила внутрішнього трудового розпорядку з положеннями про етику поведінки та взаємну повагу;
Накази про проведення навчань та інструктажів з питань недискримінації;
Судові рішення як єдину легітимну підставу для виплати компенсацій або звільнення за порушення, пов’язані з мобінгом.
